Italiano English Українська Денис Савченко художник

Вихрик


На березі Тихого океану, десь в південній Америці жив маленький вихор. Він жив не сам, у нього були тато і мама. Тата звали Торнадо, маму Ураган, а синочка Вихрик. Жили вони в печері, печера була велика і простора-всі гарно поміщались. У Вихрика була своя кімната, була у них велика зала і кімнати для гостей. Але гості траплялись рідко. Найближчі вітри жили аж на іншому березі Америки, щоби до них добратись потрібно було перетнути весь континент, не політаєш кожного дня щоби погратись з дітьми інших вітрів. Тому наш Вихрик розважався сам. Вранці він вставав як тільки сонце покажеться з-за океану, Вихором вилітав з печери, потягувався ось так, витягувався в струнку, тягнувся-тягнувся намагаючись дістати до самих хмар-він дуже хотів вирости в велике торнадо як його тато.

Кожного ранку мама казала Вихрику летіти умиватись і він летів до свого улюбленого струмочка і бултихався з розгону в воду піднімаючи цілий фонтан бризок. Йому дуже подобалось це робити тому що в цьому фонтані в кожній його краплинці відбивалось сонце і з'являлась веселка. Після купання Вихрик летів в апельсинову рощу щоби поснідати, він шарудів листям, пробирався між гілочок і вибирав собі парочку самих стиглих апельсин на сніданок. Так починався день. Коли Вихрик повертався додому то тато Торнадо частіше за все вже відлітав по своїх справах. Мама була вдома, вона готувала їсти, прибирала печеру, літала навколо, частенько просила Вихрика принести трохи апельсинів або яблук чи винограду.

Зробивши всі ранкові справи Вихрик міг тепер займатись тим що він хотів. Взагалі то він звичайно відвідував школу Всіх Вітрів, але зараз було літо і канікули. “Що би такого зробити" - подумав Вихрик. День починався чудовий і він міг летіти в будь-який бік, куди хотів. Подумавши трошки Вихрик вирішив полетіти на дослідження континенту. Вже багато днів як тільки випадала така можливість, Вихрик відправлявся на дослідження континенту. Він забирався в ліси, піднімався в гори, бултихався в річки і кожного разу знаходив для себе щось нове. Особливо подобалась йому одна місцина-між двома горами була чудова долина. З обох боків вона була закрита горами, там був гарний струмочок і вся долина була покрита ніжною травою по якій було так приємно політати, або просто прошелестіти травою, в цій долині ніхто не жив, вона належала тільки Вихрику...



Денис Савченко “Віхрик”


Казка написана та ілюстрована автором

Колаж, мішана техніка, 50 / 35 см

“Ранок”

Колаж, мішана техніка, 50 / 35 см